Разместить здесь рекламу

Гуморески

Категории

  1.   1 Пустовий Iван

Оригинал

Пита дружина в чоловiка:
Признайся менi, милий,
Яких жiнок ти бiльше любиш –
Розумних, чи красивих?
А той, знiяковiвши трохи,
Ïй так вiдповiдає:
- Нi тих, нi тих... Я лиш тебе...
Тебе одну кохаю!..

Загляда до терапевта
Гарна молодиця:
- Вибачте, я тут бюстгальтер
Забула, здається...
Лiкар глянув. На обличчi
Посмiшка iскриста:
- Нi немає..
– Ой, згадала!
Це у окулiста...

Батько раз прийшов з роботи
Й малого спитав:
- У акварiумi рибкам
Ти воду мiняв?
Маля носиком шморгнуло,
Очима заклiпало:
- А навiщо? Вони, татку,
Ще тоï не випили...

- Був я, куме, у дантиста,
Довiдавсь про цiни...
- I як враження?
– Та ну ïх...
Хоч дерись на стiни!
- А що ж, куме, ти хотiв?
Тут все справедливо! –
Пiдняв кум угору палець,
Важно сьорбнув пиво...
- Два рази Бог дав нам зуби,
Ще й до того даром!
А третiй раз – вибачайте! –
Не вийде на шару

Живу я з жiнкою вже бiльш, як двадцять рокiв
Й зробив оригiнальне вiдкриття:
Нарештi я усе таки второпав
Що то таке – сiмейнеє життя!
Життя сiмейне – то велика дiжка:
Вiдкриєш – мед солодкий, дивина!..
Але знай, куме, це тобi не смiшки,
Бо далi – дьоготь до самого дна...
- Чому ж у мене дьоготь був спочатку?
До меду, куме, так я й не дорив...
- Мабуть, технiчна сталася накладка –
Не з того боку дiжку ти вiдкрив!..

- Тату, тату! – каже хлопчик, -
Менi знов не повезло...
Тебе вчитель викликає,
Бо я в школi розбив скло.
- Розбив вчора й позавчора!.. –
Батько кипить, злиться, -
Та що у вас, блiн, там школа,
Чи якась теплиця?

- Жити з тещею, це значить,
Що ти є невдаха,
Бо таке життя, дружище,
Це, як гра у шахи!
- Поясни! До чого шахи?
Подiлись, як з братом
- Знаєш, рано, а чи пiзно
Все скiнчиться... матом!

Каже жiнка: — Знаєш, любий,
Я так вiдчуваю,
Що я в тебе... одним словом,
Другу скрипку граю.
А чоловiк: — Скажу тобi
На правах маестро:
Дякуй, рибко, що взагалi
Ти в мене... в оркестрi!

Вранцi жiнка за снiданком
Почала питати:
- Ти хоч знаєш, чоловiче,
Яке нинi свято?
- Нi не знаю...
Той злякано хита головою.
Тридцять рокiв, як ми разом
Живемо з тобою!
I сльозу з очей змахнула:
- Як лiта спливають...
А давай-но, чоловiче,
Пiвня зарубаєм!
Чоловiк схопивсь з-за столу
- Що ти! Боже борони!
Я нiяк не зрозумiю,
Чим тут пiвень завинив!..

Чоловiк вернувсь з роботи,
На кухню пiшов,
Та нiчого ïстiвного
Собi не знайшов...
Сидить, бурчить:
- От ледащо! От нечиста сила!
За цiлий день навiть хлiба
В хату не купила!
А дружина iз кiмнати:
- Що ти там варнякаєш?..
- ...Та, кажу, зроби зi мною,
Як з нашим собакою!..
- Не пойняла, що ти хотiв
Менi цим сказати?
- Просто, хоч раз нагодуй
Й випусти гуляти!..

Захотiв мiй кум пiти
Вiд дружини Ганки.
В судi дали заповнити
Йому якiсь бланки.
А мiй кум такий нещасний,
Чоловiчок крихiтний,
У графi сiмейний стан
Написав: Безвихiдний...

Тато кашею годує
Синочка Тимошку.
- Як не з 'ïси усю кашу –
Кличу бабку Йожку!
- Я не хоцу!.. Я не буду...
Ридає Тимошка.
- Ти думаєш, таке буде
Ïсти Бабка Йожка?..

До лiкаря-психiатра
Завiтав один поет.
Кажуть, вiн в богемських колах
Головний авторитет.
— В мене, лi карю, з 'явились
Дивнiï проблеми:
До опiвночi пишу я
Вiршi та поеми,
А тодi уже до ранку
Заснути не можу...
Це мене дратує дуже,
Втомлює, тривожить.
Лiкар каже: — Я хотiв би
Вам пораду дати:
Як не спиться – своï твори
12e01705cb606aae__GoBack>Спробуйте читати...

Сказать спасибо Укоротить ссылку Нашли ошибку?

Дочитать позже / поделиться