МЕНЮ

МЕНЮ


МЕНЮ

МЕНЮ


МЕНЮ

МЕНЮ
 Леся Утриско: Льоди. (Гумореска) . - ВІРШ, Вірші, поезія. Клуб поезії

Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Утриско: Льоди. (Гумореска) . - ВІРШ


Леся Утриско: Льоди. (Гумореска) . - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




Льоди. (Гумореска) .

Леся Утриско :: Льоди. (Гумореска) .
Була м нині, з своїм Стефком, на свєті у Львові, Так з мо з ним посвяткували- пани гонорові. До кав'ярні з мо зайшли зрані поснідати, Марципанів прикупили дітлахам до хати. Шо в тім Львові, то в тім Львові- різні витрибеньки, Чокуляди, пирожина- великій й маленькі. Де в селі таке зобачиш... іно булку купиш, А в тім Львові стілько всього, жи вочи загубиш. Так від рані находили, жи м сі заморила, Юш такого не зобачу, доки буду жила. Під кінец мій Стефко каже: - Ходи зісти льоди, Сонце сильно так пече, аж сі котіт сльози. Сіли з мо спочити трохи, льоди заказали, У шклінках таких поридних, аби памітали. За якийсь час дівчатисько з фартушком- модерна, Нам принесла такі льоди, жи сі аж заперла. Стефку мову відняло, я мало не вслабла, За ціну юш промовчу- задусила жаба. Обертаю ту посуду... звідки зачинати, На дворі сі юш змеркає, кінця не видАти. Нашпігало того всього- і навіть гудзІки, То ж ми Стефку догодив... скілько юш потіхи. Зачала м туті гудзІки вилков вибирати, Бо напевно треба буде то назад віддати. Поки то всьо колупала, льоди сі стопили- Би вам добре було жити, то ми догодили. Кажу: - Стефку, попроси, най ми дадут лижку, - Не положено, їч вилков, най не буде стидно. Я го ловлю, вно втікає- шо за кара Божа, Гроші Стефко заплатив, лишати не можу. Взіла я тутой горнец тихо в свої руки, Випила, як збан води- скінчили сі муки. Всі гудзічки облизала, в горнєтко зложила- Менче буде дівчатиську, юш не буде мила. Вода тоже гріш коштує, та й тута "Лехія"- Нарід дивисі на мене і зо сміху мліє. Як лизала ті гудзічки, фарба з них пустила, Шо за фабрика паршива таке наробила. З торби вийняла люстерко, від прабаби Зосі- Всі кольори мав язик, як туто волосі. Я папером витираю, фарба вся присохла, В пам'яти молитву молю, а би м де не здохла. Стефко навіть не моргав, підігнав машину, Зі встиду не вилазИв, "Ладу" не покинув. Я з за столу тихо встала, пішла як та пава: Як то файно у тім Львові, коли є забава.

ID: 743979
Рубрика: Вірші, Гумореска
дата надходження: 29.07.2017 20:01:48
© дата внесення змiн: 29.07.2017 20:02:48
автор: Леся Утриско

Мені подобається 13 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Віталій Назарук, Олександр ПЕЧОРА
Прочитаний усіма відвідувачами (533)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Наташа Марос, 30.07.2017 - 21:26
wink Ой, Лесю, зачитуюся вкотре 16 - 16 це так неповторно й колоритно!!! flo21
 
Леся Утриско відповів на коментар Наташа Марос, 23.08.2017 - 15:36
Дякую Наталю, наш діалект неповторний 16 biggrin
 
12 12 ЧудоВО! good Треба таки якось або окремим розділом, або збірник гумору й сатири наш колективний видати! friends hi В любому разі, Лесю, не поспішаючи, відбери й запропонуй (надішли мені) кілька яскравих творів, а там щось придумаємо. Нехай я вже підсобируватиму...
 
Леся Утриско відповів на коментар Олександр ПЕЧОРА, 23.08.2017 - 15:35
Постараюся, дякую 16 16 16
 
Віталій Назарук, 30.07.2017 - 09:12
Супер! 12 12 12 16 flo12
 
Леся Утриско відповів на коментар Віталій Назарук, 23.08.2017 - 15:34
Дякую 16
 
Чайківчанка, 30.07.2017 - 00:06
give_rose
 
Леся Утриско відповів на коментар Чайківчанка, 23.08.2017 - 15:34
give_rose give_rose give_rose
 
Фея Світла, 29.07.2017 - 23:09
12 biggrin give_rose
 
Леся Утриско відповів на коментар Фея Світла, 23.08.2017 - 15:34
16 biggrin 16 biggrin 16 biggrin
 

Нові твори