Головна сторінка » Список форумів » Гуморески. » гуморески,анекдоти
гуморески,анекдоти

Олег Гаврилюк молодець-ТАЛАНТ

КОНФЛІКТ.

Чи була то гола правда?

Чи брехали люди?

Я ж розкажу все, що знаю,

А там будь, що буде.

Сипону відразу щиро

Шкварків на вареник,

Жив у нашому містечку

Старенький священник.

Хрестив дітей, правив служби,

Давав парам слюби,

Й слухав сповіді місцевих

Про їх перелюби.

Слухать грішні оповідки

Йому було встидно,

А з роками, якщо чесно,

Добряче набридло.

Нехотілося сваритись,

Каламутить воду

Й він звернувсь на літургії

До свого народу.

Як на сповіді, шановні,

Я від вас почую

Про розпустні походеньки,

Усіх замельдую!

І на тій високій ноті,

Що збурює тишу,

Службу в вашому містечку,

На правду – залишу!

Звісно люду нехотілось

Старого втрачати

Й свої вчинки сороміцькі

Стали кодувати.

Ось наприклад, кілька шифрів

Від простого люду,

Для душевної очистки

З гріховного бруду.

Хто пожадливо дивився

На чужу супругу,

На колінах в груди бився

І зображав тугу.

В гречку скочив,- стояв в храмі

На самім порозі,

А на сповіді глаголив,

Що впав на дорозі.

Розумію, мовляв отче,

Опустився низько,

А ,що вдієш? Навіть в літку

В нашім місті «слизько».

І отця це влаштувало,

Зникли протиріччя,

А потім його призвали

Світи потойбіччя.

Проти задумів небесних

Не вдієш нічого,

То ж слушить до нас прислали

Ксьондза молодого.

Після тижня свої служби

З норовом боксера,

Він сердито заявився

В кабінет до мера.

На порозі привітався

Закрив дверіз фуком,

Як би мав, то певно б вдарив

Посадовця буком.

Не пасує мені, каже,

Встрівати у чвари,

Прошу вас відремонтуйте

В місті тротуари.

Прихожани нарікають,

Що слизько усюди,

Через, що доволі часто

Падуть наші люди.

Якщо слів моїх надалі

Не будете чути,

Травматизму на дорогах

Нам не обминути!

В’їхав мер у чому справа,

Лиш за живіт взявся

Й на слова отця святого,

Щиро розсміявся.

Ніби в полум’я підкинув

Він тим сміхом хмизу,

Пан отець зачервонівся,

Враз поправив ризу.

Бачу ви неадекватна,

Не мудра людина,

На дорогах постраждала

І ваша родина.

Не пойму я звідки радість

На вашім обличчі,

На цім тижні й ваша жінка

Бідна впала тричі!!!

  Олег Гаврилюк "Дністрянські візерунки"

  • в понеділок, по весіллю, 
  • із самого рання
  • тільки радіо заграло
  • пробудився Ваня.
  • Протер очі, вмив він писок,
  • потягнувся файно,
  • взув чоботи, вдів куфайку
  • і пішов до стайні.
  • Обходив все господарство,
  • поробив роботу
  • і побачив 5 яєць
  • просто коло плоту.
  • О, подумав,файно є,
  • процідив крізь зуби...
  • буде чим вже погасити
  • запалені труби.
  • Сів собі біля яєць на песячу будку
  • і ті п'ятеро яєць пустив до жолудку.
  • Перебрав їх - менше більше,почистив си боти
  • і на тракторну бригаду пішов до роботи.
  • Там зі сторожем Гаврилом по сотці шарпнули
  • і ті яйці в середині всі перевернули.
  • Чує Їван в животі ні би хтось навмисно
  • оті п'ятеро яєць до долини тисне.
  • Побіг Іван до виходку за клямку термосить,
  • тут його як зрехтувало і на двір все просить.
  • Шарп за клямку, там заперто " Ооо... годино чорна",
  • а коліно до коліна треться ніби жорна.
  • З того боку чиїсь голос поважно гукає
  • "Зараз вийду, хай в газеті статью дочитаю"
  • "Виходи вже, я тя прошу, Христом Богом молю"...
  • А той каже "треба троха мати силу волі."
  • "Та яка там сила воліііі... Дурний мантилепо."
  • Біжить Іван з того всього до свого прицепу.
  • По дорозі бідолаху шляхами трапляє,
  • Іван зразу за прицепом місце вибирає
  • З того боку ,за прицепом, Василь Джинджеристий
  • Ходив з шухльою по подвір'ї чистив пляцовище.
  • Зак Іван розперезався, зак Іван сідає,
  • Васильйому незамітно шухлю підставляє.
  • Првда робить так тихенько щоб Іван не видів.
  • Та  й потримавив під ним шухлю заки той посидів.
  • Той посидій , той постояв поки все це стало.
  • Після того разом з шухльою Василя не стало.
  • Встав Іван заперезався , заправив сорочку,
  • Кинув оком на комбайна,на аміячну бочку.
  • Дав два кроки до переду й назад оглядає...
  • Те усе, що мало бути і сліду немає.
  • Очі стали як горнята, глипнув туди сюди,
  • Нижня щека з того всього впала йому на груди.
  • Потім він штани обмацав, дума там десь може,
  • але й там нічого немає, що ж за кара божа.
  •  Стоїть Іван очима лупа , не може зварити,
  • Як то сісти, потім встати і ніц не лишити.
  • Потім він за ніс се щипнув, заправив ту щеку
  • і два рази обійшов навколо прицепа.
  •  За тим часом під колесом та й знеслася курка
  • І лишила лиш яйце, ні одного пюрка.
  • Як Іван яйце побачив, що то люди було
  • Віни так страшно верещав, що аж на фермі чули.
  • Став,спотів, перехрестився...
  • Тут і кода байці
  • Він поклявся більш не пити
  • на похмілля - Яйці....

 

 

По селі побігла плітка,
Наче вистріл грому,
Ніби кум Петра Причіпка
Впав в глибоку кому..

Не знаходить Петька місця,
Одна й тая дума -
Як поїхати до міста,
Та провідать кума..

Взяв Петро в руки корзину
(Йшов же не до дівки)..
Вклав шмат сала, цибулину
І.. пляшку горілки.

Знав давно, що як по блату,
То здеруть добряче..
То ж прорався у палату,
Щоб ніхто не бачив..

Як угледів свого кума -
Сльозами умився..
Той неначе врізав дуба,
Простирадлом вкрився..

Простягнув обабіч тіла
Нерухомі клешні..
На обличчі такий білий..
Наче вмер, сердешний..

Заревів, як бик "Ой, братці!
Я ж приїхав з дому,
Мріяв випити по чарці,
А ти ж впав у кому!"

Через те, що ти у комі
Ніде правди діти..
Плачуть рідні і знайомі,
Жінка Галя й діти..

Тут.. на цьому голосінні
Все кумове тіло..
Відчуваючи спасіння -
Смачно затремтіло.

Відкрив очі і як парус
Простирадло скинув..
Оце б, каже, мені зараз
Молоду дівчИну.. .

Хоч відлежусь тут, спочину..
Зручненька ж канапка..
Наливай, куме, чарчину!!
КОМА ...ще не КРАПКА!!

Шановні музики!!! Вітаю усіх із закінченням сезону.... Ми свій урочисто закрили, а перед тим якось зібравшись разом придумали хлопці, шо було би добре написати по музикантів, про нашу "псячу долю"... Я помудрував і шось написав... Мудре чи вар"яцке судіть вже самі... Всім щастя!!!ПСЯЧА ДОЛЯ МУЗИКАНТА.

                        ПСЯЧА ДОЛЯ МУЗИКАНТА.

 

Коли Бозя роздавала

Всім людям таланти,

Після бурної халтури

Прийшли й музиканти.

Видихли, як злі дракони,

Моцним перегаром,

Обдаруйте, кажуть, Отче

І нас добрим даром.

Бо таке про нас говорут,

Встидно вслух казати,

Шо музики, то не люди,

Пияки й вар’яти.

Ні машини дорогої,

Ні хати, ні поля,

Струни, «чвертка» у кишени,

І вольному воля.

Бо електрик, чи бухгалтер,

То люди, як люди,

Сей волочиси світами,

Як той пес без буди.

Псяча доля в музиканта,

Ні неділь, ні свята,

Всі поважно йдут до церкви,

А він суне грати.

Правда вмитий, причесаний,

Не розводить вошей,

Лиш ніяк не нажереси,

Все му мало грошей.

Найдуть пальці музиканта

Ерогенні точки,

Він напомацки би ними,

Вкрав яйці з-під квочки.

Музикант, тонка натура,

Витончена, горда,

Творча душа, а вже потім,

П’яна, нагла морда.

Автор     Олег Гаврилюк гурт "Дністрянські візерунки"

 

   Музикант з контрабасом не зміг сісти до переповненого автобусу.

   Хлопчик на зупинці:

 - От бачите , дядьку, вам треба було вчитись грати на флейті...

Якось Ріхтер, перебуваючи у Львові з концертом, вирішив пройтися коридорами консерваторії, де увечері він мав виступати. Його перестрів літній чоловік:

 - Що ви тут робите?

 - Але я Ріхтер!

 - А я вахтер, - відповів йому той, - прошу покинути приміщення!

Молодий музикант симфонічного оркестру під час свого першого концерту розгубився і не може знайти у нотах місце, звідки потрібно грати.

   І пошепки питає свого колегу:

 - Де ми знаходимося?

 - У колонному залі філармонії! - пихато відповідає той.

- Що таке клавесин?
- Бета-версія піаніно.
- Гмм... А рояль?
- Піаніно-Про.

Покупець зайшов до музичного магазину, щоб купити диск з сонатами Бетховена. У магазині він знайшов відділ хіп-хопа, року, репу, кантрі та джазу, але не може ніяк знайти Бетховена.
- Вибачте, - звертається він до молоденької дівчини продавця, - а де у вас відділ класики?
Після невеликої паузи вона запитує:
- Ви маєте на увазі... Елвіса Преслі?

Будь-ласка авторизуйтесь для того щоб залишати повідомлення.

bigmir)net TOP 100