МЕНЮ

МЕНЮ  гуморески  инфо



МЕНЮ

МЕНЮ  гуморески  инфо 
 Українські гуморески
» Гуморески
 

Гумореска про улюблений урок

– Хочу я спитати, – просить мати в Люби. –
Є ж якісь уроки, що найбільше любиш?
– Що тут думать довго. Це просте питання.
Я найбільше люблю в нас урок останній.

Середня

– Дай щоденник, доню. –
батько Галю просить.
Чом оцінки в тебе
невисокі досить?
– Так і має бути, –
каже доня вредна. –
Сам же бачиш, тату, –
школа ж бо середня.

Гумореска - Слабке дихання

Брав уроки кум у кума,
Як діяти має,
Коли спинить поліція,
І строго спитає.

-Чи вживав ти алкоголю,
-Часом й боронь Боже,
-Мовляв рухатись при цьому,
-Соромно й негоже.

Бунтар

Оточили ситі свині
Велике корито,
Їдять, сопуть
та хрумкають
Смачно, працьовито.
І підсвинок до корита
Радий би пролізти,
Але свині не пускають,
Не дають поїсти...

АХМЕТ III І ЗАПОРОЖЦІ - гумореска Руданського

В літо тисяча шістсоте,
В літо теє боже,
Прийшла грамота Ахмета
В наше Запорожжя:

«Я султан, син Магомета,
Внук Бога їдного,
Брат місяця-перекроя
І сонця самого,

Верства

Їде мужик на волах;
Сонце припікає;
Мужик ноги протягує,
Лежить та й дрімає.

А воли собі пішли,
На сторону збились,
Далі раптом за верству
Ярмом зачепились.

Господар хати

Мужик лиха наробив,
А жінки боявся, —
Сюди-туди по кутках —
Та й під піл сховався.

Та лопатою під піл:
«А вилізай, враже!»
А той далі у куток —
Та й до неї каже:

— Геть, погана сатано!
Геть, бісова мати!
Тепер мене не займай,
Я господар хати!

Смерть козака

Край Варшави два стовпи.
На стовпах дилина,
Під стовпами молодий
Козак з Чигирина.

І найстаршії пани
Смерть йому читають.
Прочитали — і кати
Мотуз натягають.

Але козак подививсь
На ляхву превражу,
Каже: «Стійте-но, пани,
Я щось вам іскажу!»

Ослабили мотузок,
Ляхи підступили,
А козак і каже їм:
«От що, пани милі,

Хоч високо не кажіть
Мене підіймати,
Буде лучче вам мене
В сраку цілувати!»

Козацькі ксьондзи

Раз Хмельницький заявив
По військові свому,
Що хто пана приведе, —
Дасть по золотому;

А хто ксьондза — тому три
Обіцявся дати...
Пішли наші козаки,
Давай мудрувати.

Холодно

Сидить голий циганчук,
Аж мало не плаче.
«Тату,— каже,— холодно!
Зуб до зуба скаче».

А той йому поясок:
— Та на! не журися!
Коли тобі холодно,
То підпережися.

Циган - пасічник

Раз багаті хазяї
Цигана приймали
І тут йому, на біду,
Та меду подали.

Розсмакував бісів син
Та все було ходить,
Стане, шельма, під вікном
Та й «меду» заводить.

ПО ВОДІ ПІДУ

По ярмарку циганчук
Конем виграває,
Понад воду всіх людей
З ярмарку скликає.

Жалібний дяк

Щойно в церкві коли дяк
«Іже» заспіває,
Бідна баба у кутку
Мало не вмліває.

Аж завважив теє дяк,
До неї забрався.
«Чого плачете ви так?» —
Стару запитався.

ДОВГИЙ ЗУБ

Сидить шевчик на стільці,
На кумові постільці
Пришиває лату.
Аж у сінях двері скрип,
Далі в хату двері рип,—
Шелеп кум у хату!

«Здоровенькі ви були!
А що ж мої постоли —
Вже, мабуть, готові?».
«Зараз будуть... погодіть,
Що ж ви стогнете, як дід?
Чи вже нездорові?»

Лист

Їден дідич мав у школах
Кохану дитину,
Ото раз до неї й пише:
«Милий ти мій сину!

Як ти здоров — слава богу,
А як добре вчишся,
То не візьме тебе дідько,
Про то не журися.

РОЗУМНИЙ ПАНИЧ

Привіз дідич раз на свято
Ізі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина.

Раз здибає гуменного
І тому хвалиться:
«Ото, — каже, — мій синочок
Як у школі вчиться!..

КАМІННИЙ СВЯТИЙ

Раз обходили ляхи
Навкруги костьола,
Захопили хто що міг,
Ходять наокола.

Ото мазур і собі,
З набожництва свого,
Перед себе захопив
З каменя святого.

ВОВКИ

«Чого, жидку, так збілів?
Що з тобою сталось?»
«Ах, за мною через став
Аж сто вовків гналось!»

«Бог з тобою!.. Сто вовків!..
Та б село почуло…»
«Та воно пак і не сто,
А п’ятдесят було».

назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 дальше
 
 

 
2012-2018 © Козацькі | Всі права захищено