МЕНЮ

МЕНЮ


МЕНЮ

МЕНЮ


МЕНЮ

МЕНЮ
 Заметки гумореска 
хочу сюда!
 

Виктория

30 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-60 лет

Заметки с меткой «гумореска»

Їде жінка на курорт

rose rose rose devil rose angel rose rose rose

Вранці жінка на курорт виїжджати мала,
В безрозмірний чемодан речі укладала.
Три кофтиночки нові, гарні чоботята,
Модну кофточку і плащ, білі штаненята.
Пильним оком чоловік "зміряв" чемоданчик,
—Значить має на меті завести романчик.
—Бач, радіє, що сама, що без мене їде,
—Ні голубко постривай, діло так не піде.
Серед ночі він устав, взявся до роботи,
Чемоданчик спорожнив, вклав дешеві боти,
Сіре платячко старе, панталони, майку,
Пару штопаних панчох і руду куфвайку.
На світанку у вагон підсадив дружину
—Їдь до моря, погуляй, а я тут спочину.
Через тиждень він листа жінці посилає
—Скучно, пише, в світі жить, як тебе немає,
Як ти рибонько моя там відпочиваєш,
Де проводиш вечори, чи в кіно буваєш?
А дружинонька йому шле листа додому
—Не ходжу я у кіно, бо немає в чому,
У палаті цілий день "кисну" від нудоти,
А як вечір наряджусь у куфайку й боти,
Тай блукаю у кущах отаким манером,
Признаюся не сама, з міліціонером.
А щоб ти не хвилювавсь, поділюсь секретом,
Нам не страшно у кущах, бо він з пістолетом.

...stop cup_full drink ...

Було розміщено тут: http://vlachentsy.at.ua/blog/2009-02-18-468.


53%, 17 голосов

19%, 6 голосов

28%, 9 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Свято день закоханих придумали жінки, щоб споїти своїх чоловіків

Свято день закоханих придумали жінки, щоб споїти своїх чоловіків.

 Давно це було, але Радянського Союзу вже не було, а секс був. Правда секс хоча й був, але ще не серед білого дня, а всі тоді кохалися в ночі. Тобто коли на Україні свято День Закоханих тільки започатковувалось й про нього, ніхто ще ні разу толком нічого не чув. «Знали» тільки, що десь за кордоном в це свято любий чоловік міг підійти до любої жінки з однією лише ціллю «полюбити» один одного.

Отже , прихожу на роботу, й щойно одружений співробітник з великою радістю розповідає: «Уявляєте хлопці, сьогодні День Закоханих». «Ну й що з того»: неохоче всі відповіли. А він продовжує свою розмову: «Сьогодні просинаюсь й біжу на кухню, щоб поздоровити свою дружину із святом». Ніхто звісно не може зрозуміти його вчинку, бо вже якщо це таке велике свято, то чому йому потрібно було бігти на кухню, а не привітати свою дружину у ліжку. А «старожили» почали хитро посміхатись та про себе думати: «Що це за молодь пішла, що жінок раз на рік люблять». Решта співробітників теж про щось єхидне думає, а він продовжує: «А там на кухні в той час крім дружини ще й теща була. Я підходжу до дружини, дарю їй букет квітів, вітаю її із святом, та ніжно цілую. Й сідаю за стіл снідати. Через декілька хвилин на кухню приходить тесть, й поздоровавшись з усіма сідає до столу. А теща починає йому «заливати»: «А ти мені нічого не хочеш сказати». На що він відповідає: «Ні не хочу». На що теща йому вже без радості в голосі: «А ти знаєш, що сьогодні свято, День Закоханих». На що він їй відповідає: «Свято. День Закоханих. Ну тоді сто грам наливай». Теща остовпіла від такої відповіді, але бере з холодильника горілку й з словами: «Пий алкаш» наливає тестю сто грам. Тесть випиваючи сто грам, усвідомлює що щось не те ляпнув й в своє виправдання говорить: «Ну чого ти сердишся, сьогодні ж свято, треба випити», наливає всім по сто грам й шукаючи підтримки говорить до мене: «Пий зятю, сьогодні ж свято». Знову робить паузу й додає: «А жінок ми любити буденного дня будемо».

Що тут скажеш: «Народжений повзати, літати не буде». 

ДДВ.

Середня...


 
– Дай щоденник, доню. –
батько Галю просить.
Чом оцінки в тебе
невисокі досить?
– Так і має бути, –
каже доня вредна. –
Сам же бачиш, тату, –
школа ж бо середня.

Верства.



Верства.
Їде мужик на волах;
Сонце припікає;
Мужик ноги протягує,
Лежить та й дрімає.
А воли собі пішли,
На сторону збились,
Далі раптом за верству
Ярмом зачепились.

І прокинувся мужик,
І плюнув до лиха,
І поглянув на верству,
Та й промовив стиха:

«Тьфу! Погані москалі,
Чи місця не мали,
Що на самім на шляху
Палі повбивали!»